29.11.2022

Черкаси +1°C

USD 13.29

EUR 38.3

Новини LIVE

Джалалія, Наливайка, Капусти та Палія: у Черкасах можуть з’явитися “козацькі” вулиці

У рамках громадського обговорення перейменування та найменування вулиць Черкас, управління інформаційної політики міської ради продовжує знайомити із пропонованими змінами топонімів. У черговому повідомленні йдеться про імена епохи Козаччини для міста, навіть в гербі якого – козак з мушкетом та шаблею.

«Співзвучне» перейменування пропонується для нинішньої вулиці Джаліля, названої в 1960 році на честь радянського поета, уродженця росії Муси Джаліля (справжнє прізвище – Залілов). Міська топонімічна комісія проголосувала за зміну назви вулиці на честь козацького полковника Филона Джалалія. За однією з версій, народився він у Вереміївці на лівобережній Черкащині. Полковник Прилуцький, Черкаський і Кропивнянський, став одним із найвидатніших воєначальників часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У переможній Зборівській битві керував усією розвідкою козацького війська, а в битві під Берестечком був наказним гетьманом. Успішно займався і дипломатичною діяльністю – очолював козацькі посольства у візитах до Туреччини й Молдови.

У 1654 році пішов на відвертий конфлікт з Богданом Хмельницьким, засудивши договір із Московією і відмовившись приймати «присягу» в Переяславі. «Ти, гетьмане, не довго нап’єшся води Дніпрової!», – сказав нібито полковник Хмельницькому. Богдан Хмельницький помер через три роки, а Филон Джалалій, згідно з головною версією істориків-дослідників, загинув 1659 року в переможній Конотопській битві проти московитів, у якій командував Черкаським полком.

На честь радянського вченого-хіміка Миколи Зелінського, похованого в Москві, у Черкасах досі є два топоніми – вулиця й провулок. Вулицю Зелінського пропонується перейменувати на честь знаменитого гетьмана Івана Виговського. У переможній битві під Конотопом, яка закінчилася повним розгромом московитів і  вигнанням окупантів за межі України, у складі війська Виговського був і Черкаський полк, а правою рукою гетьмана був полковник Григорій Гуляницький з Корсуня.

Натомість провулок Зелінського пропонується перейменувати на честь Семена Палія, очільника козацького повстання на Правобережній Україні 1702-1704 років, яке увійшло в історію як «Друга Хмельниччина». Ще до початку повстання він був знаменитий далеко за межами України як захисник християнської Європи від експансії Османської імперії – про Семена Палія писали «летючі листки» (прообраз сучасних газет) Австрії, Венеції, Голландії, Німеччини, Речі Посполитої та Королівства Франція. До речі, вулиці Палія є у багатьох сучасних українських містах, пов’язаних з цим іменем – зокрема, у Корсуні-Шевченківському та Смілі на Черкащині.

Провулок Кутузова в Черкасах має змінити назву на провулок Лавріна Капусти – російський фельдмаршал поступиться місцем славетному Чигиринському і Суботівському городовому отаману, який став очільником розвідки та контррозвідки козацького війська Хмельницького. За його керівництва українська розвідка настільки прославилася в Європі, що іноді її приписували навіть неможливі речі, – зокрема, тогочасний польський хроніст навіть стверджував, що наш земляк організував двірцевий переворот у Стамбулі, коли вирішив, що турецький султан недостатньо допомагає Україні. Досі живі й легенди про те, що нібито Лаврін Капуста організував таємне перепоховання тіла Богдана Хмельницького в одному йому відомому місці. Проте і без легенд в його біографії достатньо було тих речей, з-за яких іменем Лавріна Капусти гордяться і сучасні українські спецслужби.

Іменем козацького кошового отамана, господаря Молдови Івана Підкови планується назвати сучасну вулицю Стасова. Підкова страчений у Львові ще 1578 року, проте його ім’я досі живе як у народних піснях і переказах, так і в сучасній літературі й топонімах.  За переказами, таємно перевезений черкаськими козаками і похований у Каневі на Черкащині (між горами  Монастирок і Чернеча). Нині там є уявна скульптура кошовому отаману – однотипний «переспів» зі скульптурою Івана Підкови на Замковій горі в Черкасах.

Провулок з радянською назвою Транспортний теж запропоновано перейменувати на честь козацького повстанського ватажка – Северина Наливайка. Цікаво, що оспіваний і піснях, легендах і літературних творах (зокрема Тараса Шевченка), отаман зумів підняти на повстання 1594-1596 років люд не лише в Україні, а й на великій території Білорусі, де тодішній люд так само не міг терпіти неволю.

В честь майже непереможного кошового отамана Івана Сірка пропонується перейменувати провулок Крилова в Черкасах. Загальновідома історія: вважається, що знаменита картина «Запорожці пишуть листа», в центрі якої зображено Івана Сірка, написана на честь його послання турецькому султану під час протистояння козаків Сірка османським військам під Чигирином.

Провулок Нестерова планується перейменувати на провулок Яська Воронченка. Так звали першого очільника Черкаського полку в ключових битвах Хмельниччини, сподвижника гетьманів Петра Дорошенка та Остапа Гоголя.

Пропонована нова назва для вулиці Чайковського – вулиця Івана Мазепи. Це ім’я гетьмана, воїна і будівничого українських церков. Оспіваний у Європі Байроном, Вольтером і Гюго, знаменитий гетьман лише в сучасної росії викликає лють. Недаремно дня ім’я «Гетьман Іван Мазепа» присвоєно днями корвета, який будується в Туреччині для Військово-Морських Сил України.

Провулок Сєдова топонімічна комісія пропонує перейменувати на провулок Козака Мамая. Легендарний Козак з картин, які на його честь малювати в усі часи по всій Україні, не має чітко визначеного прототипа, проте завжди символізує прагнення українців до Волі й непримиренність козацьких нащадків до тих, хто приходить на нашу землю з лихими намірами.

Управління інформаційної політики нагадує, що пропозиції (зауваження) щодо перейменувань можна подавати на папері чи в електронній формі до 23 вересня у відділ підтримки громадянського суспільства: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, каб. 701; тел. 33-12-43, e-mail: vpgs-ck.ua@ukr.net.

За інформацією пресслужби Черкаської міськради

Поділитися:

Відео