Харківські художники, які тимчасово перебувають у Черкасах, пропонують створити патріотичний мурал на одній зі стін міських будівель.
Як повідомив міський голова Анатолій Бондаренко, мурал художники у вільний час. Нині під повідомленням почалося жваве обговорення того, де саме має бути стінний розпис, і чи повинна на ньому бути зображена зброя.
“Підтримую ідею муралу, який зроблять харківські художники. Але малюнок повинен бути інший. Це – яскравий малюнок депресивного процесу війни (запропонований художниками – ред.). А хочеться, щоб у центрі міста був потужний малюнок перемоги”, – зауважує Наталія Щербініна.
Професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького Василь Мельниченко зауважує, що воїна краще зобразити без окулярів – аби він був більш людяним.
“На мій погляд, воїна варто показати, передусім як живу людину-героя, не сховану повністю за бойовими обладунками. Найкраще – зняти (підняти) окуляри”, – додає науковець.
“Я вважаю, що мурал з зображенням захисника нашої вітчизни потрібен Черкасам! Але хай то буде на фоні мирного прапора. Він має вселяти спокій та єднання, а не страх”, – зауважує Павло Мотов.
Також містяни пропонують радше намалювати солдата з дитиною – оскільки саме за їхнє майбутнє бореться наша армія. А зброя може навіювати депресивні згадки про війну в Україні.
“Хочу також внести пропозицію. Наші захисники, мабуть, як ніхто інший люблять життя, оскільки ризикують постійно, щосекунди, буває. Але вони знають, за що. За наше майбутнє, майбутнє у вільній Україні, за майбутнє наших дітей. Мені здається, що це має бути усміхнений військовий зі своїми дітьми чи дитиною. Я як жінка, що втратила чоловіка, захисника України, знаю, що це ще й була б підтримка для сімей загиблих наших світлих Героїв. Як символ незламності та волі, яка в нас є з народження”, – зауважує черкащанка Лідія Семенюк.
Її підтримує й Тамара Борисова – зауважує, що люди, які приїхали в наше місто, і, ті, що його захищали, й так мають надто багато емоцій, пов’язаних з війною отримали. Тому малювати варто щось красиве, мирне та лагідне.
“Гарно, але краще такі мотиви містити в сіті-лайти. Будинки мають відбивати тепло, затишок, захист без зброї. Є гарні фото наших військових з дітками, де вони посміхаються та щасливі. Є гарні мотиви вишивок, які можна зібрати з різних областей, доповнити патріотичними символами, державними… Не спішіть, продумайте все гарно, порадьтесь з художниками. Та давайте без зброї”, – просить речниця Нацполіції Черкащини Зоя Вовк.
Олена Авамле пояснює: коли закінчиться війна й настане мир, про зброю не захочеться згадувати.
“Зброя напружує. Ми все ж прагнемо миру. Я теж за те, щоб шанувати наших захисників у більш мирній манері. Попереду мирне, щасливе життя вільної України. Я б на інше медитувала в ті часи. Ми пам’ятати повинні, шанувати та пишатися все життя. Розумію, що настане день і настрій зміниться, а в центрі міста буде постійна згадка про чорні сторінки нашого життя.
Ще помітила такий момент: йдете ви по центру міста влітку, з дітьми, з морозивом, у сарафані, й опиняєтеся під дулом кулемета. Мої емоції – жодного натяку про відчуття безпеки. Ми ж для себе, для містян, хочемо мурал”, – коментує черкащанка.
Є й інші пропозиції – наприклад, написати на стіні текст молитви.
“Будь ласка, спокою на очі. Тексту молитви чи якоїсь нашої символіки. Дитячі очі бачитимуть. Захист має різні вібраційні хвилі”, – прокоментувала Анна Кириленко.
Пожартували черкасці й над тим, де має розміщуватися мурал. Серед пропозицій – намалювати його на будинку в Південно-Західному мікрорайоні. Але Андрій Остапенко жартома додає: якщо доведеться обирати локацію – мурал повторить долю багатостраждальної стели “Я люблю Черкаси”. Її протягом кількох років ніде не могли розмістити – у стінах міськради відбувалися суперечки, де саме написові місце.
Водночас Ксенія Тараненко зауважує, що якщо не обрати місце для муралу – то його обов’язково намалюють на стіні будинку на Митниці.
Висловити свою думку щодо муралу можете й ви під дописом у фейсбуці.