31.01.2023

Черкаси -2°C

USD 21.55

EUR 8.47

ВІЙНАНовини LIVE
"Ми бачили пусті очі ворога": згадки черкащанина, якого нагородили "Залізним хрестом" за вірність присязі

“Ми бачили пусті очі ворога”: згадки черкащанина, якого нагородили “Залізним хрестом” за вірність присязі

До Збройних Сил України черкащанин Дмитро потрапив в розпал АТО в Україні – у січні 2015 року. Після тривалої професійної підготовки вже наступного року, у складі окремого мотопіхотного батальйону бригади імені Івана Виговського, він відправився на захист країни.

Дмитро з повагою пригадує перших командирів рідної бригади – Сергія Заболотнього та Михайла Драпатого, за керівництва яких підрозділ успішно виконував поставлені задання.

Пройшовши шлях до офіцерських погонів, сьогодні вже лейтенант Котомчанін з гордістю показує «Залізний хрест», який йому вручив Михайло Васильович Драпатий – за вірність присязі. Адже тільки кращих удостоюють цієї нагороди.

“Перші мої бої в складі цієї славнозвісної бригади, були за Авдіївку. В 2016 році, це був один з найскладніших напрямків. Бої були безперервні. Спочатку ворог нас «розігрівав» мінометами різних калібрів, САУ, а потім підтягувалися в роботу і танки. Ближніх боїв майже взагалі не було”, – пригадує воїн.

Після Авдіївки бойовий шлях Дмитра продовжився на Луганському напрямку: Кримське, Жолобок, поблизу Лисичанська та Сєвєродонецька.

“Пам’ятаю як наш підрозділ зміг зайняти вигідну позицію на висоті. Основна задача була «ні кроку назад». Ми втримали позиції та добре насипали окупантам. Саме тому, що притримувались найголовніших принципів: злагодження дисципліна, порядок. А тоді, в Кримському, ми з побратимами займали позиції лише на відстані 180 метрів із противником. Кожного дня бачили їхні пусті очі, які не знали, чому вони тут і навіщо”, – каже лейтенант.

Для Дмитра словосполучення «військовий обов’язок» – не пустий звук, адже всі чоловіки в його родині у свій час воювали. Батько загинув під час виконання бойового завдання.

“Сьогодні, я маю за честь служити Батьківщині, своєму народу. Мені хочеться захистити свою родину, близьких, моїх друзів. Я знаю де я і для чого. Це, насправді, саме та професія – за покликом серця і душі”, – каже черкащанин.

Початок повномасштабного вторгнення став часом, коли Дмитро Котомчанін одним із перших прийшов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

“Я розумів, що конфлікт так скоро не вирішиться. Адже, якщо проаналізувати всі ті конфлікти, які росія розпалила, ми можемо навіть бачити Придністров’я. 30 років конфлікт – там пусто, нічого немає, але війська рф досі там. А що говорити тоді про наш чудовий Крим, і наш багатий Донбас”, – наголошує воїн.

Сьогодні лейтенант Котомчанін – досвідчений офіцер, який вірить у Перемогу України та докладає максимум зусиль, аби приблизити цей момент.

За інформацією пресслужби Черкаського обласного ТЦК

Поділитися:

Відео