Доки в Україні триває війна з російськими орками, які регулярно отримують на горіхи від наших Збройних сил, на росії ведуться криваві двобої за цукор. У бійці, як то кажуть, беруть участь усі – малі й старі, діти та чоловіки. І кожен намагається видерти бодай кілограм цукру за будь-яку ціну (навіть якщо мова не про гроші).
В Україні ажіотаж на сіль, цукор та вермішель швидкого приготування також спостерігався. Останні випадки – на початку пандемії коронавірусу та на початку війни. Щоправда, останній випадок доволі виправданий – оскільки ці продукти конче необхідні, аби підтримувати бойовий дух наших хлопців. Вермішель же потрібна і нашим бійцям, і вимушеним переселенцям та жителям тимчасово окупованих територій (аби стовідсотково було що з’їсти, якщо бої будуть такими запеклими, що готувати їсти не буде можливості). Тож якщо українців можна зрозуміти, то що штовхає на кроваві лупки рашистів – питання, яке цікавить багатьох.
Черкаська психологиня Інна Лук’янець пояснює, що бажання накупити якомога більше цукру та солі ніяк не пов’язане з тим, що ці продукти необхідні для страв чи, наприклад, приготування домашньої консервації. Причина криється саме в сигналах, які подає наш організм.
– Річ у тому, що ми нібито еволюціонуємо, але разом з тим наш організм лишається таким, яким був і дві тисячі років тому. І для нього дуже важливі цукор, сіль та жири – тобто смалець чи олія. Чому цукор – тому що він дуже поживний, дає енергію і підтримує настрій та бажання жити. Сіль дає організму натрій, корисний для м’язів. Жирами ж організм запасається, аби мати можливість вижити у скрутні часи, коли не буде чого їсти. Отак працюють наші інстинкти. І саме цей набір продуктів подають сигнали в мозок, що все добре. Умовно кажучи, їх наявність сигналізує про те, що є можливість вижити, – каже Інна Лук’янець. – А щойно виникає найменша паніка – це сигнал для психіки, що потрібно щось робити для виживання. І вмикається хаотичне експресивне бажання накупити й побільше цукру. солі й олії, аби вижити. Це не аналізується мозком, це – сигнал.
Коли ми починаємо включати логіку, то розуміємо, що ці продукти в принципі нас не врятують, бо окрім них потрібні харчі. Але під час паніки аналіз не працює. Тоді в силу вступає інстинкт та неконтрольований страх. Тож те, що диктує організм – те насамперед і скуповують, – пояснює психолог.
“росіяни виховуються в тій самій блокадній атмосфері”
Інна Лук’янець додає: в цьому питанні українці та росіяни значно відрізняються – зокрема тим, як ставляться до життєвих складнощів, і як пишуть власну історію.
– В українців також можна побачити ці експресивні дії, коли з’являється якась небезпека чи причина панікувати. Але в росіян це закладено ще глибше, бо у них цей блокадний Ленінград, репресії нікуди не ділися – генетична пам’ять про ті події підтримує цю паніку. А для того, щоб від цього страху відійти, треба, аби хоча б три-чотири покоління прожило спокійно, стабільно. Це так зване “переродження”. І в українців ще не пройшов цей період, а росіяни взагалі культивують ті події, Другу світову. Вони живуть тими спогадами, то прямо святе. І якщо українці вже відійшли від тих подій і дивляться на них по-іншому, бо 30 років ми живемо в іншій країні – у незалежній суверенній державі. У нас уже є нова, власна історія. А на росії всі покоління виховуються у тій самій атмосфері, вони виховуються в тих самих культивованих подіях, – розповідає Інна Лук’янець.
Як взяти верх над інстинктами: поради психолога
Жарти жартами, однак події в Україні інколи змушують панікувати й українців. Тож на початку війни й в наших магазинах спостерігався неабиякий ажіотаж на цукор та сіль. Про останній продукт часто жартували в соцмережах – що її скупили всю, аби засолювати мертвих москалів. Проте хай там як, а від однієї солі сенсу буде мало (якщо скупити лише її й “забути” про інші продукти). Тож раптом вас охопила паніка й ви вирішили, що цукор – головне, що вам треба, психологиня радить вдатися до таких “маневрів” з мозком:
- Подихайте “по квадрату”. За цією методикою потрібно пальцем однієї руки водити по долоні іншої, утворюючи квадрат. На вертикальних гранях уявного квадрату треба робити вдих/видих, а на горизонтальних паузи. Вдих – пауза – видих – пауза.
- Задумайтеся, що вам насправді треба, аби вижити. Найчастіше у пригоді стануть саме консерви, вермішель швидкого приготування, сухофрукти чи продукти, які довго зберігаються. А альпіністи у гори з собою беруть сало – воно й калорійне, і дає багато енергії та жирів.
– Не забуваймо, що росіяни панікують навіть тоді, коли їм нічого не загрожує. В їхніх містах не вбивають людей, не вивозять насильно дітей, на вулицях не падають бомби. Це лише економічна криза – а вони вже б’ються до крові. Тому та паніка, яка виникла в перші три дні війни в Україні – це навіть виправдана реакція, потрібні речі. А ті відразу кинулися з боями за цукор і ціль. Не дарма їх називають орками – то звичайна орда, яка набралася цього від монголо-татарів, – пояснює Інна Лук’янець.
