05.07.2022

Черкаси +29°C

USD 10.63

EUR 30.58

Новини LIVEЧеркащина
Порно проти "мурки": як колектори тероризують українців і що з цим робити

Порно проти “мурки”: як колектори тероризують українців і що з цим робити

В Україні колектори вже пів року працюють за новими правилами: вони не мають права погрожувати і шантажувати людей. Але для деяких правила лишилися словами на папері – і українці продовжують отримувати не лише погрози, а й “чорні мітки”.

Окрім “міток”, боржників часто перепродають – і коли люди впевнені, що їм дали спокій після року дзвінків і погроз, переслідувач змінюється – а з ним і тактика ведення бою за гроші. Журналісти Depo.ua дізналися, як колектори ганьблять боржників перед усією ріднею, як це – бути боржником у 20 фірмах, та чи варто розраховувати на те, що колектори забудуть про ваше існування.

“Я віддавала борг, але вітчиму-священику надіслали відео з “моїм” порно й сказали, що розішлють його всім, якщо я не поверну суму “з процентами”

Ксенія вже два роки мешкає у Києві. До столиці вона втекла від колекторів, які фактично зруйнували її життя та спаплюжили ім’я близьких на рідній Черкащині. Почалося усе з того, що у вересні 2020 вона взяла позику в 3 тисячі гривень – на подарунок мамі до дня народження не вистачало цієї суми, а брати в борг у друзів вона не хотіла. Тож знайшла в інтернеті сайт, як їй здалося, з людськими умовами й отримала борг, який у майбутньому поставив хрест на її подальшому житті в рідному містечку.

“Мені затримали зарплату всього на три дні – я якраз купила мамі подарунок, а через два дні перерахувала всю суму з відсотками назад тій фірмі. Вийшло десь 3200 – я ще дуже обурена була, що такі відсотки накрутило. Але не загострювала на цьому увагу – програму після того я видалила, бо борг віддала, вона була не потрібна. Але в жовтні мені почали дзвонити по 5-7 разів на день з незнайомих номерів й вимагали повернути борг. Я спершу кожному пояснювала, що все віддала, потім просто не брала слухавку. Після дзвінків з’явилися СМС – мені писали, що я в чорному списку боржників України, на мої карти накладуть арешт, а мене взагалі посадять. Чесно, я злякалася. Навіть зарплату до грудня отримувала на руки, а не на карту – боялася, що гроші з’їсть ця система.

В листопаді мені почали дзвонити уночі, після Нового року – обдзвонювати рідних. Маму доводили до сліз – їй казали, що я крадійка, а потім почали казати, що там набігла така сума, що нас усіх пустять по світу. Я на той момент уже спілкувалася з юристом – ми й листи відправляли в ту фірму, й дзвонили. А в результаті виявилося, що мій борг у перші ж дні продали якійсь іншій колекторській фірмі, і тепер всю суму з процентами я маю повернути їм! А гроші, оплачені першій фірмі, були таким собі “благодійним внеском!” – обурюється Ксенія.

Дівчину шатажували порновідеозаписом

Ілюстративне фото

Попри погрози, які навесні 2021 почали надходити вже всім членам родини (двом сестрам, матері й вітчиму), юристка радила Ксенії не платити борг, оскільки вона нічого не винна жодній із фірм. На той момент сума “боргу” зросла до 7 тисяч і перевищувала тіло (суму, яку отримала Ксенія на початку). Проте наступне рішення колекторів принизило честь і гідність усієї родини.

“У квітні вітчиму в соцмережі прийшло повідомлення з текстом типу “Подивися, що твоя доця вміє”. Він натиснув на відео і відкрилося порно. Дівчина нібито називає моє ім’я і прізвище і каже, що хотіла б, аби з нею зробили. Зйомка ж або нижньої частини обличчя, або ззаду – тобто не скажеш точно, що це не я, бо не видно обличчя, але голос-то мій на відео! Тільки я цього ніколи в житті не казала. На той момент я взагалі ні з ким не зустрічалась, навіть на пляжі – завжди у закритому купальнику, ніколи не демонструвала голе тіло”, – розповідає дівчина.

Скріншот-приклад колекторських погроз

Фотоприклад погроз порновідео

З’ясувалося, що відео отримав не лише вітчим Ксенії, а й понад сотня друзів, які були у неї в соцмережах. Сторінку довелося видалити, попередньо зазначивши, що то не вона. Проте після такого “сорому” батькові, який працював священиком у невеликому містечку, довелося піти з роботи “мирно”, добровільно. Інакше був би скандал.

Після цього вся родина змінила особисті номери й сторінки, а Ксенія переїхала у Київ. І хоч вона таки не заплатила колекторам, тисячі гривень довелося витратити на психолога – тому що понад рік у дівчини була депресія.

Як від колекторів страждають сусіди боржника, малолітні діти й навіть незнайомці

Чоловік у відчаї

Моральний тиск колекторів не обмежується погрозами родині боржника, страждають навіть сусіди. Львів’янин Денис Федин пригадує, що від такого підходу постраждав він і ще з два десятки мешканців багатоквартирного львівського будинку.

“На 3 поверсі жив хлопець. Він чи то був прописаний, чи винаймав квартиру – словом, колектори до нього приходили. Лишали листи, дзвонили у двері нам – сусідам, щоб ми розповіли хлопцю, що вони залишили йому лист. Та біда в тому, що той хлопчина через місяці два, як до нього колектори почали ходити, з’їхав з квартири. Зате вони щотижня приходили, писали на його колишніх дверях “Поверни борг”, потім дійшло до нецензурщини. Ми встановили домофон, бо діти ходять повз квартиру й це бачать. Тим паче якісь дядьки в під’їзді – кому таке треба? То після вони на нас пішли – почали обходити квартири, щоб ми знайшли того хлопця й попросили повернуть борг, звідкись взяли наші номери – і мені, й дружині кожен день дзвонили. Ми номери блокували, матюком просили їх не приходити – не допомогло нічого. А потім терпець увірвався, ми написали колективну заяву в поліцію, а ще один сусід – в НБУ. То через тиждень десь вони перестали оббивати нам пороги”, – пригадує Денис Федин.

До речі, інколи колекторські фірми таки викривають – як це сталося 3 листопада, коли правоохоронці спіймали працівників колл-центру, які тероризували вчителів. Правоохоронці навіть відкрили кримінальне провадження за статтями про збут порнографії та примус до виконання цивільно-правових обов’язків.

“Вчительський колектив Броварської школи звернувся до МВС через регулярні принизливі погрози з боку колекторів. Вимагачі тиснули на педагогів та вимагали сплатити борги, зокрема погашені. Дійшло навіть до того, що зловмисники вдалися до найбрудніших погроз – розмістили фейкові порнографічні матеріали у соцмережах. Одна з потерпілих вчительок не витримала такого тиску і звільнилась”, – розповів про випадок начальник ГУНП в Київській області Андрій Нєбитов.

Схожий випадок трапився і в Дніпрі – проте там колектори не лише розмістили порнографічні фото однієї з вчительок у соцмережах, а й виклали в мережу її фото, яке доповнювали “посмертні” свічка та троянда на чорному фоні. Через регулярний моральний тиск педагогиня ледь не звела рахунки з життям.

Черкаський журналіст Микола Дубовий також зауважує, що колектори можуть почати надзвонювати через те, що серед ваших фейсбук-друзів є боржник – їм цього достатньо, аби псувати життя його оточенню.

“Колектори о**еніли вкрай. Тепер не обов’язково брати кредит чи бути поручителем. Вас тероризуватимуть за чужі борги лише тому, що ви маєте боржника серед фейсбучних друзів. Днями почали кошмарити усіх сусідів, зокрема й мою дружину. Есемески та дзвінки із записаним наче в підземеллі голосом неабияк дратують. І нема на те ради, окрім як не реагувати.

Боржниця божиться, що нічиїх номерів телефонів нікому не давала, вже й сама, каже, найняла адвокатів… Але, вочевидь, толку з того мало, бо збирається в Польщу. Тож поки заробить там, щоб розрахуватись тут, сусіди матимуть нервовий тік”, – розповідає пан Микола.

Діана Павицька з Житомира згадує ще один метод вибивання грошей – коли колектори телефонують і представляються правоохоронцями.

“Мені від колекторів дзвонив нібито наш дільничий. Ми з ним поговорили, він вимагав повернути борг, бо справа може дійти до суду. Після дзвінка я передзвонила в поліцію, злила всі його дані, і вже поліція оформила на нього заяву. Після того дзвінки припинилися”, – розповідає дівчина.

Боротьба за життя без вишибал: як українці протистоять колекторам

Киянка Ірина Гонопольська розповідає, що близько року тому їй самій довелося боротися з колекторами, і позбутися їхніх надокучливих дзвінків вдалося завдяки “зонівській мурці”.

“Мені подзвонили з банку і ввічливо, з реверансами, спитали, чи знайома мені така-то жіночка. Я пояснила, що вперше чую. І все, думала я. Але потім мені почали надзвонювати колектори. Я тільки чула в трубці кілька слів від них, говорила “нах*й” і клала трубку. І все було б нічого, коли б я так сильно не ненавиділа, коли мене хтось лякає. А вони практикували це, так… Коротше, в один чудовий день в мене був дуже не чудовий настрій, і ці пугаки потрапили під гарячу руку. Я, почувши, що воно борзим тоном щось мені квакотить, сказала: “А тепер слухай сюди, слизь підколодна…” І видала душевний спіч відверто “зонівською муркою”. Після цього щось зрушилось у них, мабуть, бо більше вони мене не турбували”, – розповідає пані Ірина.

Жителька Сум Катерина Стрижевська мала розмову з шахраями лише одного разу, проте після того їй більше не телефонували.

“Нещодавно мені телефонували з шахрайського номеру й повідомили, що картку заблоковано… Я зобразила здивування й запитала, чому зі швейцарського банку мені телефонують з київських номерів? На тому кінці зареготали й поклали слухавку”, – розповідає жінка.

Працівниця колекторського колл-центру

Валентин Онищук з Миронівки радить насолоджуватися дзвінками колекторів – чим, власне, й займається: “А я балдію, коли вони телефонують. Я вигадую байки. казки, розповідаю різні історії, прикидаюсь дурником, розповідаю анекдоти, просто шлю подалі – все це під настрій, на який натраплять! А ще казав, що в мене грошей багато, все віддам – але їм потрібно приїхати до мене й особисто з рук забрати. Пообіцяв, що поверну гроші за бензин витрачений. А вони зляться, кажуть, щоб на карту перерахував, а я не здаюсь”, – кепкує Валентин.

Львів’янин Андрій Майміскул також радить користуватися таким методом: “Шкода, що мені частіше якійсь робот теревенить у слухавку. Зате коли дзвонять колектори і є настрій їх потролити – роблю це. А, буває, я такий злий на весь світ, що так смачно пошлю, аж легше на душі стає!”.

Алла Мосійчук з Луцька пригадує, що в неї також трапилася неприємна ситуація з колекторами: “Прийшов лист про борг. Але на чуже прізвище з вказаною нашою адресою. Я вирішила зателефонувати по вказаному номеру, щоб зробити добре діло й повідомити що вони помилились… Відтоді мені почали приходити двічі на місяць ці листи, ще й дзвінки. Пояснення, що тут такі не живуть, а я взагалі інша людина, нічого не дали. Тоді я повідомила, що всі їхні дзвінки з вимогами та погрозами записую, а листи збираю й подам у суд. Дзвонити перестали, але почали дзвонити роботи з різних номерів буквально кожні 5 -10 хвилин. Тоді я просто закрила доступ до дзвінків усім номерам, яких нема в моїй записній книжці. Усе”.

Розповідь колектора: “Якщо невідомо, що з людиною – борг видаляють”

Наталія (ім’я змінене) тривалий час працювала колектором у колл-центрі. В її обов’язки входив обдзвін клієнтів і залякування – хоча жінка зізнається, що рідко коли вдавалося повернути всю заборговану суму з нарахованими відсотками.

“Мені дистанційно встановили програму на ноутбук. Я лише підключала гарнітуру, щодня о восьмій ранку заходила в програму, писала свій пароль та псевдонім (щоб працювати, кожен мав придумати своє ім’я та прізвище). Потім програма набирала боржника, а на моніторі відображалася вся інформація: сума боргу, нараховані відсотки, загальна сума… І ми, диспетчери, могли борг у 8 тисяч (5 – сума займу, 3 тисячі – відсотки) закрити за 6 тисяч. Бо головне – це повернути ту суму, яку взяла людина з самого початку. Якщо ми закривали на якусь суму більше, ніж тіло, 50% йшло самому банку (замість відсотків), 50% нам у кишеню.

Але це була фірма-бульбашка, бо ніяких дозвільних документів на роботу в нас не було. І ми дуже боялися, коли клієнти казали, що збирають дані, які підтверджують наше вимагання, і будуть йти з записами розмов чи скрінами у суд. Тоді, за протоколом, ми могли закрити борг лише за тіло.

Зарплата нам приходила кожен тиждень: 1500 грн – ставка. А якщо хтось закрив борг, додавався ще якийсь відсоток”, –  пояснює ексколекторка.

Клієнтам, яких тероризують подібні колектори, Наталія радить стояти на своєму – що є гроші лише на те, аби закрити борг і ні копійки більше.

“І ще одна інформація, яка буде важлива – найчастіше в таких фірмах інформація про боржника зберігається рік. Якщо за цей рік ви не повернули борг, з вами не можуть сконтактувати диспетчери й ніхто не знає, де ви є – то дані про вас автоматично списуються. Тоді справу відправляють в архів. Я, коли прийшла працювати сюди, мала борг в одній фірмі такій. У мене було тіло 1300 гривень, а за рік прострочень із процентами виросло до 17 тисяч гривень. Але коли я стабільно почала працювати – пробила себе по базі й побачила, що мій борг видалили, а з зарплати його навіть не відрахували. Можна сказати, пробачили за те, де я працюю”, – каже Наталія.

Коли сил боротися немає: як закінчити історію з колекторами?

Інколи українцям починають не лише погрожувати тим, що зроблять їх відомими й опублікують непристойні фото, а й шантажують візитами чи листами на роботу. Проте такі випадки – відверта маніпуляція, оскільки жодних заяв більшість фірм (які не оформлені офіційно) не можуть надсилати нікуди – і тим паче на роботу до боржника. Навіть якщо це й трапиться – лист може бути відразу викинутий у смітник, оскільки не має жодної юридичної цінності чи вагомості.

Менше щастить нервовій системі тих боржників. хто взяв кредити у понад 10 фірмах.

Алла (ім’я дівчини змінене) нині вагітна. Вони з чоловіком набрали боргів у 18 онлайн-банках. Спершу брали для того, аби були гроші на життя. Пізніше ж почали брати кредити, аби закрити попередні. Врешті-решт вони заборгували усім вісімнадцятьом гроші, а повертати тепер ні з чого. І найбільше жінку хвилює те, що й дитячі виплати після народження малюка вона отримати не зможе, бо ж неодноразово отримувала сповіщення про те, що її картки заблоковані.

Водночас юристка Оксана Медіна заспокоює майбутніх мам, які опинилися у подібній ситуації: гроші на дитину можна отримати й у конверті – тобто вам надішлють їх з офіційної установи на пошту. Проте для цього потрібно написати заяву (найчастіше це можна зробити в міському чи обласному департаменті соцзахисту населення). Якщо ж самостійно питання не вдасться вирішити й вам категорично відмовлять – можете сміливо звертатися до юриста і вже з ним отримаєте гроші на руки, оскільки це ніяк не суперечить Законам України про дитячі виплати.

Нові правила гри для колекторів: чи мають вони право вам телефонувати

Колектори не мають права телефонувати членам вашої родини

Згідно з новим законом, який регулює колекторську діяльність, колектори мають право звертатися лише до особи, яка оформила кредит, або до її законного представника. Якщо ж він недосяжний – можуть звернутися до його спадкоємця, насамкінець – до поручителя або майнового поручителя. Натомість турбувати дзвінками, погрозами чи шантажем (що вже порушує пункти закону), заборонено навіть членів родини боржника. Тим паче колектори не мають права звертатися до сусідів, колег, друзів або знайомих, які не є поручителями по кредиту.

Що робити, якщо ви не маєте стосунку до чужого кредиту, а колектори вимагають його погасити? Насамперед – поясніть це під час розмови і наполегливо попросіть більше вас не турбувати. Наголосіть, що ви не давали згоди на взаємодію. Якщо це не подіяло – заблокуйте колекторів (незнайомі номери) в своєму телефоні. Можна також завантажити програми, створені для розпізнавання шахрайських номерів

Дзвінки продовжуються? Тоді зафіксуйте ці розмови – запишіть їх на диктофон, зробіть скріни листування тощо. Ці докази додайте до скарги на фінансову чи колекторську компанію (усе разом варто надіслати електронним або звичайним листом в Національний банк України). Відповідно до нового закону України (від 19 березня 2021 року № 1349-IX), який регулює роботу колекторів, Нацбанк може застосовувати до компаній-порушників заходи впливу – від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній (якщо вони там наявні).

А якщо ви боржник – чи обов’язково виплачувати онлайн-кредит?

Порно проти "мурки": як колектори тероризують українців і що з цим робити

Юрист Тетяна Бургарт

Юристка Тетяна Бургарт пояснює: не віддавати борг, укладений онлайн, буде хибним рішенням. Попри те, що він не завірений мокрою печаткою та фізичним підписом, за законом він все одно набирає чинності з моменту підписання. І попри гігантські проценти та штрафи, майбутніх боржників часто про них попереджають складними юридичними термінами.

“Під час того, як людина бере онлайн-кредит, існує процедура “натискай, ознайомлюйся й погоджуйся. Часто людина, натискаючи багаторазово кнопку “підтвердити” під час реєстрації займу, цим підтверджує, що ознайомлена з усіма штрафними нарахуваннями та комісіями, які стягуватиме онлайн-банк. В тому числі в цей момент вона погоджується й надати свої персональні дані й дозволяє програмі мати доступ до телефонної книги. Звідти й братимуться надалі всі контакти рідних та друзів, яких будуть обдзвонювати колектори, коли сам боржник ігноруватиме їх.

Орієнтовно пів року тому в Україні дуже змінилася судова практика – і тепер суд може визнати людину боржником і призначити відшкодування боргу, оскільки вона могла ознайомитися з усіма вимогами ще до того, як оформила на себе онлайн-кредит. Тому все частіше суди стають на бік надавачів фінансових послуг. Це ж стосується і величезних процентів, які нараховує банкінг. Якщо раніше суди користувалися нормами ЗУ про те, що штрафні санкції й пеня кредиту не можуть перевищувати 50% тіла кредиту, то зараз суд частіше доходить висновку, що особа погодилася на запропоновані умови. А серед умов – і розмір відсотків, які будуть нараховані споживачу”, – пояснює Тетяна Бургарт.

Скріншот-приклад колекторських погроз

Приклад колекторських погроз і принцип, за яким вони уникають відповідальності

Звісно, можна спробувати довести у суді, що договір особа укладала не з власної волі. Проте для цього потрібно буде довести факт шантажу, погроз, примусу, втрати документів (якщо не ви оформили кредит на себе, а хтось, хто знайшов їх). Крім цього, онлайн-банкінг часто апелює до того, що з боржника стягуватиметься комісія за користування послугами, а не штраф. І секрет терміну “комісія” – у тому, що її не можуть відрегулювати до певного розміру.

Окрім перерахованого, фінансові компанії ще й часто унеможливлюють перемогу боржника в судовому позові, коли той апелює, що строк дії траншу – 30 днів. Компанії замість договору укладають кредитну лінію, а вона передбачає перерахування кількох траншів. І коли особа через 36 місяців не повідомляє, що хоче закрити договір, він автоматично пролонговується. І проблема споживачів – не тільки в тому, що вони не читають умови договору, а й у тому, що часто не можуть зрозуміти гру юридичних термінів, якими оперують фінансові контори.

“За борг у 3 тисячі гривень процентами накапало 120 тисяч”: як працюють сучасні колектори

Тетяна Бургарт пояснює: колектори націлені на те, аби отримати прибуток від людини в найближчий період після того, як вона взяла кредит. Через це починаються атаки та моральний тиск не лише на особу, а на все її оточення.

“У мене просто зараз є справа з однією колекторською компанією. Мій клієнт взяв у борг 3 тисячі, а йому нарахували процентами 128 тисяч. І в такий критичний момент, коли такі суми нараховані, колектори починають телефонувати боржнику – це найдешевший і найбільш дієвий метод. Якщо ж це не діє – колектори починають тиранію його оточення. Інколи трапляється так, що серед цих людей натрапляють на тих, хто дуже хвилюється за боржника, і ця нещасна людина збирає 128 тисяч і віддає їх. Саме на таких довірливих людях і існують колектори, і панічне перерахування грошей – це величезна помилка.

Скріншот-приклад колекторських погроз

Приклади колекторських погроз боржникам

Але люди ще й не прислухаються навіть до моєї думки – коли я переконую, що можна буде закрити борг за тіло, без відсотків. Тому що якщо погрози та дзвінки колекторів не діють, то вони починають “загравати” – спершу відмінусовують 10% від нарахованої суми поверх тіла, потім ще 20, 30… І так сума боргу зменшується до 1,5 тіла або взагалі боржникам пропонують лише повернути те, що вони позичили. А інколи вдається дочекатися моменту, коли борг закривають навіть за половину тіла, пояснює юрист.

Якщо ж фірма таких “акцій” не робить, то надалі, не отримавши грошей, вона перепродає борг іншій колекторській фірмі. І в цьому випадку ви вже виграєте: тому що, для прикладу, спершу ви взяли займ у розмірі 1000 гривень, а з відсотками набігло 7 тисяч. Однак продати ваш борг вдається не за 7 тисяч гривень, а за в рази меншу суму – наприклад, за 1000. І в цій ситуації ви знову винні, так – ті самі 7 тисяч, але колектори з іншої фірми, враховуючи суму, за яку вони купили борг, може дозволити собі зробити списання половини заборгованості (яка “накапала”). Тому, купивши борг на 1000, вони будуть раді отримати й 3500 гривень – це для них прибутково.

Тож чи варто ризикувати з онлайн-позикою?

Психолог Ігор Соломонов радить українцям, які роздумують над онлайн-позикою, відразу уявити критичну ситуацію: коли вам затримали зарплату, а грошей вистачить лише на їжу або щоб віддати нараховані відсотки. Якщо у вас при цій думці не йокає нічого, а адреналін лише підштовхує до дій – можна ризикнути. Проте якщо живіт скрутило лише від уявної картини, то варто подумати над іншими варіантами, як отримати гроші. Оскільки нерідко такі стресові ситуації стають каталізатором для проблем зі здоров’ям.

Фото: Pexels

Поділитися:

Відео