Черкащанка Анастасія Скрипченко на початку лютого піднялася на найвищу вершину Америки – майже семикілометрову гору Аконкагуа. Та відома своєю смертністю – на ній нерідко трапляються випадки того. що навіть досвідчені мандрівники помирають або травмуються.
Журналістам “Черкаси LIVE” Анастасія розповідає, що Аконкагуа “побалувала” різноманіттям погодних умов, які не бачили місцеві останній десяток років. А сама черкащанка на власні очі побачила блискавки, гради та відчула штормовий вітер зі швидкістю 85 метрів на секунду. Однак з вершини гори її команда побачила один з найкрасивіших горизонтів – видимість двох океанів.
– Це знакова гора, яка входить у програму “7 вершин”. Вона відкрита для альпіністів лише протягом одного місяця в рік, і перміти (дозвіл – ред.) на сходження на Аконкагуа видають лише протягом місяця – з 15 січня по 15 лютого. Тому вирішили піднятися на неї саме в цей час. У нас було страхування, в якому був обов’язковий пункт – у випадку потреби нас могли евакуювати вертольотом. Але боязні через те, що гора була травматичною для інших альпіністів, не виникало. Все ж ми ходимо у гори вже 10 років, – розповідає Анастасія.
Базовий табір, куди вертоліт доставив продукти альпіністам, був розташований на висоті шести тисяч метрів. А найскладніша ділянка для команди Анастасії розпочалася на висоті 6,5 тисяч метрів – там почали траплятися печери.
– Чому найскладніша та ділянка – тому що, по-перше, значна висота. По-друге, напередодні насипало снігу, а підйом доволі небезпечний – з такого можна злетіти чи з’їхати по снігу. І тривала ця ділянка майже до 7 тисяч, – пригадує Анастасія.
Черкащанка була керівником альпіністської групи й вела за собою команду, яка складалася з п’яти осіб, а все сходження зайняло 16 днів.
– Це пов’язано з висотою, оскільки ми повинні були пройти акліматизацію, – пояснює черкащанка. – Тобто ми піднялися на висоту п’яти тисяч – спустилися до чотирьох. Піднялися на 5500 – спустилися на висоту п’яти тисяч. Тобто такими “хвилями” ми підіймалися. А потім, коли ми адаптували організм, відбулося саме сходження. Воно тривало близько 16 годин – ми вийшли о четвертій ранку, а під вечір, через 9 годин, ми уже вийшли на вершину.
Наступна вершина, яку хоче підкорити Анастасія – в Непалі, але з конкретною вершиною черкащанка ще не визначилася. Впевнена, що це буде трек “для підтримки”. А нині дівчина збирає кошти на підняття на Еверест.
